Проведено аналітичні розрахунки щодо визначення параметрів і характеристик процесу шарошкового буріння свердловин у скельних породах. Встановлено залежності дисипативних втрат потужності від кутової швидкості обертача для різних типів верстатів шарошкового буріння, а також залежності потужності бурового верстата й екстремальної енергоємності процесу буріння від його продуктивності для різних гірських порід.

Наведено аналітичні залежності для енергоємності буріння гірських порід і запропоновано методику розрахунку параметрів їх міцності, які використовуються у кінетичній теорії руйнування. Ця методика дозволяє визначити параметри міцності порід із достатньою для практики точністю та без експериментальних досліджень.

Приведен вывод уравнения Гамильтона - Якоби с помощью упрощенного метода, который базируется на релятивистской механике и позволяет эффективно моделировать детерминированные процессы, в том числе и процессы горного производства.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень руйнування гірської породи у разі проникнення індентора в масив. Установлено закономірності розподілу об'ємів кусків зруйнованої гірської породи та роботи руйнування, яка витрачена на відділення кожного куска від масиву.

Дано оцінку технологічних показників процесу буріння свердловин на кар'єрах. На підставі аналізу даного процесу рекомендовано під час проектування та проведення цих робіт використовувати показник питомих енергетичних витрат як енергетичний еквівалент вартісних витрат.

Исследованы проблемы, связанные с созданием тематических карт. Поставлена и решена задача разработки эффективной комплексной технологии создания тематических карт на основе результатов тематического дешифрирования аэрокосмоснимков, цифровых снимков, цифровых карт местности и тематических баз данных. Приведены примеры использования разработанной технологии.

Представлены и описаны методы оперативного анализа состояния местности на основании моделей цифровых карт и аэрокосмоснимков. Рассмотрены три метода: пространственного анализа рельефа местности, совместной обработки данных дистанционного зондирования Земли и моделей цифровых карт местности, моделирования динамики состояния местности. Описаны программно-информационные средства, реализующие эти методы. Приведены примеры использования.

Представлены разработанные инструментальные средства оперативного анализа местности на основе цифровых карт и снимков для решения задач по моделированию, анализу и принятию решений при чрезвычайных ситуациях. Инструментальные средства поддерживают решение таких задач, как анализ свойств местности, расчет кратчайших маршрутов с учетом заданных ограничений, поиск ближайших объектов с заданными характеристиками, определение пространственных отношений объектов местности, расчет зон затопления, моделирование переноса радиоактивных частиц, моделирование распространения пожаров и ряд др. Приведены примеры использования.

Розглянуто актуальні питання підвищення ефективності руйнування гірських порід застосуваннямкласичного підходу на основі задачі Бусинеска з використанням гіпотези контурів деформації. Визначено умови формування ядра ущільнення при руйнуванні гірської породи різцем ковша роторного екскаватора. Встановлений зв'язок геометричних параметрів ядра ущільнення та механічних характеристик процесу руйнування гірської породи різцем ковша. Використаний аналітичний підхід дозволив розрахувати теоретичну та експлуатаційну продуктивність копання роторного екскаватора в залежності від фізико-механічних властивостей гірських порід. Встановлено енергетичні та технологічні параметри процесів копання дозволили встановити вплив геометричних, кінематичних та динамічних чинників на питому енергоємність руйнування гірської породи ротором екскаватора. Одержані залежності потужності процесу копання від його продуктивності свідчать про їх екстремальний зв'язок, що дозволяє встановити режими копання і знизити енергоємність процесу.

Розглянуто питання підвищення продуктивності механічного руйнування гірських порід на кар'єрах шляхом удосконалення технології плазмо-механічного руйнування. Установлено зміну модуля пружності І роду за квадратичною залежністю від енергії молекулярних зв'язків кристалічних структур, що дало змогу оцінити енергетичний потенціал гірських порід. Визначено залежності питомої енергоємності плазмо-механічного руйнування гірських порід від індуктивності за унімодальним розподілом із позитивною асиметрією та від сили струму комбінованого навантаження за унімодальним розподілом із негативною асиметрією, що дало змогу обрати раціональний режим комбінованого навантаження гірських порід.

Подано наукові засади енергозберігаючої технології руйнування скельних масивів вибухом на основі комплексного врахування закономірностей розвитку силових та деформаційних процесів у породах. Розглянуто керування послідовністю та режимами мікро- та мілісекундних сповільнень під час підривання систем свердловинних зарядів у групах та між групами для досягнення ефективної взаємодії енергетичних потоків у процесі масового вибуху. Зазначено, що результати досліджень дозволили розробити методи регульованого розподілу енергетичних потоків у разі вибуху та встановити раціональні параметри буропідривних робіт під час руйнування скельних масивів на кар'єрах.

Розглянуто спосіб утилізації відходів виробництва мінеральної вати шляхом їх додавання як наповнювача в керамічні блоки, що використовуються в будівельних конструкціях. Запропонований спосіб утилізації відходів виробництва мінеральної вати надасть змогу не лише зменшити антропогенне навантаження на довкілля та знизити витрати на її утилізацію, але й підвищити теплоізоляційні властивості будівельних конструкцій. Мета досліджень - обгрунтування доцільності додавання відходів виробництва мінеральної вати до складу керамічних блоків. Досліджено залежність теплоізоляційних показників керамічних блоків від вмісту відходів мінеральної вати. Визначено раціональний вміст відходів мінеральної вати у складі керамічних блоків. Встановлено залежності коефіцієнта теплопровідності та опору теплопередачі від вмісту відходів мінеральної вати у керамічному блоці. Запропонований спосіб утилізації відходів виробництва мінеральної вати придатний для використання у виробництві як керамічних блоків, так і для виробництва керамічної цегли.

Розглянуто проблему очищення стічних вод промислових підприємств, що містять іони важких металів. Оскільки при недостатньому очищенні стічних вод від іонів важких металів вони потрапляють у екологічні системи, накопичуються в них та спричиняють токсичний вплив на фіто- та зооценоз навіть у незначних концентраціях, що в свою чергу призводить до порушення рівноваги екосистем та їх деградацію. Тому очищення промислових стоків з часом набуває все більшого значення. Розглянуто та проаналізовано застосування існуючих методів та сорбентів для очищення промислових стоків від іонів важких металів. Однак існуючі комбіновані методи очищення стоків та сорбенти по відношенню до важких металів мають незначну ефективність. В роботі запропоновано застосовувати сорбенти на основі глини. Мета досліджень - обгрунтування доцільності застосування сорбентів на основі глин родовищ України для очищення стічних вод промислових підприємств від іонів важких металів. Глини вітчизняних родовищ не є дефіцитними, недорогі у порівнянні з існуючими сорбентами. Досліджено зразки сорбентів на основі глини, розроблено та проаналізовано їх склад. Розроблено методику одержання сорбентів на основі глини. Як активуючу добавку використовувалися такі матеріали, як торф, деревний попіл та доломіт. Досліджено склад і структуру розроблених сорбентів, а також їх сорбційну ємність і здатність до важких металів. Доведено, що ці сорбенти є ефективним матеріалом для очищення промислових стоків від іонів важких металів і можуть бути рекомендовані для використання.